Всього лише два дні у 2025 році Росія не бомбила Україну. Щоденні обстріли, руйнування, вбивства мирних людей, серед яких, на жаль, є й діти, — це жахлива реальність, у якій українці живуть вже понад три роки. Нещодавно одна з масованих ракетних і дронових атак Росії на Київ забрала життя 13 людей, ще 87 було поранено. […]
Молитва. Допомога. Жертовність. – Наша відповідь Читати далі »
«Останньою краплею стало те, коли до нашого дому приїхали десятеро чоловіків з обшуком. Один з тих росіян наставив мені пістолета в голову, поки я тримала молодшу доньку на руках, а старша стояла біля мене. Тоді ми вирішили тікати.» Нещодавно в місті Радомишль, Житомирської області, відбулася благодійна акція на підтримку 20 родин внутрішньо переміщених осіб, які
Як шведські друзі зі “Star of Hope” допомагають переселенцям з гарячих точок України Читати далі »
“На нашу ділянку прилетіло 9 снарядів, 4 не розірвалось. А коли останній впав десь в шести метрах від підвалу, де ми ховалися, вирішили не випробовувати долю”. Повномасштабна війна в Україні триває вже четвертий рік. У багатьох регіонах країни інфраструктура зруйнована російськими ракетами та снарядами, а в будинках немає електрики, опалення, води. В таких умовах живуть
Світло у темряві: 3000 пічок для українських родин Читати далі »
Минає три роки з початку війни Росії проти України. Це був важкий шлях втрат, руйнацій і страждань. Три роки війна розділяє сімʼї, нищить міста та села, вкриває українську землю вирвами від ракет і свіжими кладовищами під блакитно-жовтими прапорами. Три роки без сну, їжі, простих побутових речей, світла та тепла – це те, з чим стикався
3 роки війни… Служіння ГО «Ми можемо!» та каналу TBN UA Читати далі »
“Запорізький напрямок не дуже забезпечений гуманітарною допомогою”. “Залишилося багато сімей з дітьми, малозабезпечених, і насправді їм немає що їсти”. “Прості люди, які потерпають від агресії росіян, залишені сам на сам зі своїми проблемами”. Неподалік від лінії фронту у Запорізькій області знаходиться село, назву якого ми не можемо написати з міркувань безпеки. Там живуть переважно пенсіонери,
Церква в наметі неподалік від лінії фронту Читати далі »
“Пожежі тушимо, дрон прилітає, подивився, де ми гасимо ті пожежі, й після відходу дрона одразу по нас танк починає бити”. Село Садове навіть після деокупації Херсонщини потерпає від постійних обстрілів, повністю знеструмлене та позбавлене питної води й тепла. Волонтери побоюються їхати сюди, щоб не наражати себе на небезпеку. Дрони, КАБи та артилерія різного штибу –
Без тепла, води та під обстрілами Читати далі »
“23 лютого 2022 року. Ніщо не пророкувало, що це буде останній мирний день… 24 лютого. О шостій ранку розбудив дзвінок від дочки. Росія віроломно напала на Україну. Бомблять міста й села, колони танків сунуть на нашу землю. 26 лютого. Бої, вибухи, підвал”. Цей літопис вела Людмила Гуніч, яка на момент вторгнення росії в Україну мешкала
Щоденник з окупації. 16 днів у підвалі Читати далі »
“Вони направили на мене автомат. Це була перша така зустріч з окупантами, коли ти побачив їхні очі. Вони дивилися на тебе просто як на якийсь непотріб”. Село Любине та місто Снігурівка на Миколаївщині майже 8 місяців були окуповані російськими загарбниками та зазнали масштабних руйнувань від ворожих обстрілів. Мешканці добре памʼятають жахи військової інтервенції. Тут не
Українське село: окупація, звільнення, відновлення Читати далі »
“Я з тобою, малюче. Не бійся, спершу йому доведеться подолати мене”. Короткі фрази з відомого мультсеріалу “Суперкнига” промовляє юний Давид, майбутній цар і переможець. В українському дубляжі ці фрази вперше… озвучила дівчинка. Одна з тих багатьох дітей, які побували на майстеркласах від каналу TBN UA, медійного проєкту ГО “Ми можемо!”. У серпні наша творча команда
Життя краще за кіно Читати далі »
“Чому Бог створив зло?” – спитав Павлік. Хлопчик вже вдруге у літньому таборі, який цьогоріч волонтери влаштували у мальовничому селищі Кустівці на Хмельниччині. Минулого разу з хлопця не можна було й слово витягнути. Замкнений, недовірливий – він до всіх ставився з насторогою, наче перевіряв, наскільки щирі ці дорослі та чи можна їм довіряти? На початку
Чудо за 4 дні. Історія одного літнього табору Читати далі »