“Коли ти в небезпечній ситуації, ти маєш памʼятати дві речі. Перше – все у Божих руках, і друге – не забути покласти щось солодке в бронік”. Віталій Костюк – військовий, старший сержант десантно-штурмових військ ЗСУ. Зараз служить у загоні спецпризначення. Народився хлопець у Мелітополі в багатодітній родині вірян. Він чотирнадцятий з 16 дітей у сімʼї […]
Зброя та молитва. Історія сучасного воїна Читати далі »
“Дорогу, по якій їздили танки, пізніше назвали “дорогою смерті”. Бо коли їхали росіяни, якщо вони бачили якийсь рух, вони просто по ньому стріляли”. Село Маковище Макарівської громади на Київщині пережило ворожу окупацію, яка не оминула й місцевий навчальний заклад. У Маковищенській гімназії, крім стандартної освіти, існує ще й інклюзивний простір для дітей з особливими освітніми
Дитинство після окупації Читати далі »
24 серпня 2024 року. 33-й День Незалежності України. За два дні потому фактично вся територія країни зазнає наймасовіший ракетний удар з боку росії за всю історію сучасної війни. А може й за всю історію всіх воєн, які точилися на землі дотепер. Мета ворога – стерти саме незалежну Україну з мапи світу. Знову поневолити. Знову знищити
День Незалежності: чого прагнути українцям? Читати далі »
“Вони направили на мене автомат. Це була перша така зустріч з окупантами, коли ти побачив їхні очі. Вони дивилися на тебе просто як на якийсь непотріб”. Село Любине та місто Снігурівка на Миколаївщині майже 8 місяців були окуповані російськими загарбниками та зазнали масштабних руйнувань від ворожих обстрілів. Мешканці добре памʼятають жахи військової інтервенції. Тут не
Українське село: окупація, звільнення, відновлення Читати далі »
“Коли подається струм, все всередині напружується, і ти намагаєшся вхопити повітря. Але в тебе на голові брезентовий мішок, вони ще воду ллють на цей мішок, щоб ти менше хапав повітря. Але денні тортури були не такими жахливими, як нічні”. Азат Азатян утримувався у російському полоні 43 дні. Він цивільна людина, батько трьох дітей, місіонер з
Побратим, який завжди поруч Читати далі »
Біль на війні, на жаль, – буденне явище. І коли у військових болять зуби, можна звісно терпіти або ігнорувати, та зрештою доведеться щось із цим робити. Та як лікувати зуби “на нулі”, коли до найближчих позицій ворога кілька кілометрів, а до найближчого стоматолога – від 50 км до 200? Тож бійці часто видаляють хворі зуби
Спецоперація стоматологів на лінії фронту Читати далі »
“Нам дають спеціальний вагон, під’їжджаємо на 10-20 кілометрів до лінії фронту, забираємо військових і вивозимо у Дніпро. Буває таке, що заносять бійця й слідом за ним заносять його ногу”. Олександру Бочарову 23 роки, хлопець працює провідником в “Укрзалізниці”, а саме – у спецвагонах, якими транспортують поранених українських військових. Тяжкі ушкодження бійців – не єдине, що
З пекла Маріуполя до пекла у Донецьку. Свідчення українського провідника Читати далі »
Місто Берислав. Херсонщина. Як і весь понівечений обстрілами південь, тут не минає й дня, щоб ворог не вдарив по мирному населенню. “Сивий” Дніпро захищає місто від штурмів ворога. Проте артилерія, дрони та ракети перетворюють на попіл домівки, а місцеве кладовище швидко розростається, полите гіркими слізьми втрат. “Вже з девʼятої ранку дрони бʼють по Бериславу. Вже
Без їжі, води та електрики. Гуманітарна криза на Херсонщині Читати далі »
Вигадуючи формулу миру для України, багато хто зі світових політиків пропонує українцям припинити чинити опір і здатися. З різних міркувань. У тому числі – бо російсько-українська війна зачіпає комфорт Європи. Але ж правда на боці України, саме вона в цьому збройному конфлікті – жертва, а не нападник. То як нам домовлятися з агресором? Що має
У пошуках формули миру для України Читати далі »
На момент повномасштабного вторгнення Юрій Ковальчук був наставником християнського реабілітаційного центру та вважав себе досвідченим християнином, готовим до будь-яких випробувань. Але війна стала для хлопця екзаменом віри, який він провалив. “На війні я опинився у ситуації, коли поруч немає таких самих християн, а неділя – це звичайний день війни як і всі інші. Я відчув
Екзамен віри. Історія Юрія Ковальчука Читати далі »