Про що молиться мати, коли обидва її сини втекли на фронт? Старшому 22 роки, молодшому 18. Один з них отримав звання “Герой України” посмертно…
Лілія Лях – відома у своєму місті підприємиця та волонтерка, хоча вона й не любить цього слова. Завдяки невпинній допомозі Лілії для потреб ЗСУ було відправлено понад 50 автівок, майже 400 бронежилетів, тонни харчових продуктів та маскувальні сітки. Проте одного дня Лілія віддала заради перемоги найдорогоцінніше.
“Мамо, як ми можемо вдома сидіти, коли до нас прийшов такий потужний ворог?”. З таким настроєм обидва хлопці пішли добровольцями на фронт. Всього 9 днів вишколу та первинної медичної допомоги, а потім одразу на “нуль”, у пекло війни. Не дивлячись на вік, обидва сини Лілії стали гідними бійцями, відважними та стійкими. Одного дня, коли вони вже воювали у Бахмуті, молодший син Іван дістав важке поранення – уламок пошкодив обличчя та застряг у хребті. Бій ще тривав, українські позиції щільно обстрілювала ворожа артилерія, Іван стікав кров’ю. В цей момент старший син Лілії, Максим, пригадав все, чого навчали на підготовці. Під вогневим дощем він самотужки зробив братові операцію, яку навіть досвідченим медикам непросто зробити. Це врятувало Івану життя. Любов до брата, їхня віддана дружба, яку прищепили змалечку в сім’ї – все це стало запорукою чуда порятунку.
Дев’ять годин Іван та інші поранені чекали на евакуацію. Коли вони зрештою поїхали, Максим залишився у Бахмуті. А згодом прийшла звістка про його загибель. В цей момент Івана готували до складної операції. “Я розумію, що я навіть кричать і плакати не можу, – згадує Лілія Лях, – бо ось мій молодший лежить з трубкою в горлі, зараз і цей захлинеться”.
Трьохсотий… Двохсотий… Мова війни не схильна до людяності. Вона суха та малослівна. Але для Лілії Лях ці цифри означають зовсім інше. Молодший син Іван у тяжкому стані в операційній, і не відомо, чи виживе. Старший Максим – на “щиті”. “На похованні я думала, що це сон, і просила Бога – дай мені прокинутися, я не хочу бачити цей сон” – ділиться мати героя й одразу додає, – Пережити втрату сина мені допомогла віра в Бога, тільки віра”.
Зараз Лілія продовжує молитися за побратимів її синів, і ці молитви рятують у безвихідних обставинах. “Пані Ліля вимолила нас, ми мали загинути, але вижили всі”, – говорить один з побратимів Максима, розповідаючи свідоцтво свого порятунку під час надскладного бойового завдання. Молитовна війна матері продовжується, адже війна на українській землі ще триває, а отже й духовна – також.
“Силам молитви. Війна” – це спільний проєкт ГО “Ми можемо!” та каналу TBN UA, який розповідає історії мужності та непохитної віри українців у надважких випробуваннях. Історія Лілії Лях та її героїчних синів – це новітня історія України, яка зараз виборює своє право на свободу. І ціна цієї боротьби дуже висока.