Страх під час війни має природні причини. Боятися зовнішніх факторів – це нормально та зрозуміло. Проте є страхи, які контролюють людину незалежно від умов – війни чи мирного часу. Вони стоять на заваді розвитку, тиснуть на людину зсередини, часто змушуючи обирати не той шлях. Кожна людина по-своєму розв’язує цю проблему. Або не розв’язує.
Як казав мудрий Екклезіаст: немає нічого нового під сонцем. Зі страхами стикалися навіть легендарні особистості на кшталт Мойсея. Лідер, який переломив історію свого народу, був за крок від того, щоб цього не сталося. На заклик Бога звільнити євреїв з єгипетського поневолення Мойсей висунув “залізобетонні” аргументи, чому він не може цього зробити. То були страхи, зрозумілі кожній людині.
Медійний проєкт ГО “Ми можемо!” канал TBN UA створює цілу низку відео, в яких є і пошуки істини, і потужні послання, і прямі чесні відповіді на складні питання. Тож про страхи ми говоримо не вперше. Єпископ Анатолій Калюжний ретельно розбирає історію Мойсея, щоб виявити: чого саме боявся “принц Єгипту”, чому все ж таки пішов за покликом Божим і що допомогло йому звершити призначення? Важливі запитання. Але відповіді ще важливіші.
Отже, 5 страхів, які мучили Мойсея й дотепер тероризують людство.
Страх невідповідності. Коли Бог тільки оголосив Свій намір, сказавши: “Йди, і Я звільню народ Мій”, Мойсей відповів: “Хто я такий, що я піду?”. У нього був страх невідповідності, говорячи сучасною мовою – синдром самозванця. Чому саме я маю це зробити? Я ж ніхто! Невпевненість у собі. Знайоме відчуття? І що ж на це говорить Творець? Він обіцяє повну Свою підтримку: “Йди, і Я буду з тобою”. Іншими словами: зроби свою частку – рушай, а Я буду поруч.
Страх труднощів. Цей страх багатьом людям завадив виконати своє призначення, здійснити мрію, жити тим життям, яким вони завжди хотіли, але так і не наважились. Мойсей мав із цим проблему та заявив про неї Богу. І це важлива частина для подолання страху – говорити про нього з Тим, Хто може все змінити одним Своїм Словом.
Страх перед людьми. Залежність від чужої думки, бажання всім догодити, за будь-яку ціну відповідати очікуванням інших – це форма духовного та ментального рабства. Бог у відповідь на цей страх нагадав Мойсею про його досвід і вміння. Так само кожна людина має знання, досвід і ресурси. Саме вони, а не чужа думка, визначають наше призначення, спосіб існування та вплив.
Страх боротьби та протистояння. Деякі насправді цінні речі доводиться відстоювати. Свободу, сім’ю, батьківщину. Ми щомиті перебуваємо у духовному протистоянні. Проте боротьба подобається не всім. Мойсею бракувало красномовності, щоб доносити істину. Але Бог у кожну людину вклав Свій потенціал. Тож Він каже Мойсею та кожному з нас: йди, Я буду з тобою, коли ти говоритимеш, Я дам тобі потрібні слова.
Страх посвяти. Найбільший страх і найбільша проблема. І не лише Мойсея. Врешті решт той відкрив своє серце Богу та попросив: “Пошли когось іншого”. По суті, це виглядало так: я не хочу цього робити, бо я боюся посвяти. Реакція Бога на цей страх Мойсея була приголомшливою. Він розгнівався.
Ми, як і Мойсей, боїмося віддатися чомусь на сто відсотків. Бо це означає – покласти себе на певний жертовник. Читати Біблію, молитися, очікувати від Бога захисту – це добре. І це легко. А от відповісти на Його заклик, жертвувати свій час, сили та ресурси – ми часто не готові. Невже нашому поколінню все одно, чи буде наш народ залишатися у “російському” рабстві? Чи будуть наші діти, як і ми з вами, залежати від цього або ми зрештою подаруємо їм омріяну свободу? Невже Богові потрібно шукати у наступних поколіннях людей, які зможуть зробити те, що мали б зробити ми?
Маючи живу віру, ми не можемо поставити свої проблеми на перше місце. Ми маємо діяти. Ми повинні дати спраглим людям не тільки хліб, а й надію. А надія є в Ісусі Христі. Бо замість духа страху, Бог дав нам духа сили, любові та здорового глузду. Тож будьмо мужніми! Якщо ми станемо на позицію віри, відмовимось від страху, ми бачитимемо Бога та станемо свідками Його перемоги.