“Я по життю ніколи нічого не боявся, а тут такий страх напав. Кошмари й такі жахи, що я вночі спати не міг. Боявся залишатися в приміщенні, доходило до божевілля”.
Роман Марченко народився у Запоріжжі у 1970 році. Його батько був комуністом і виховував сина у тому ж дусі. Але з дитинства Роман відчував, як нібито хтось веде його й захищає. “Багато таких речей було, наче мені хтось допомагав по життю. Я не розумів, що це за сила. Але виходив з небезпечних ситуацій завжди переможцем і неушкодженим”, – згадує Роман.
Подібних ситуацій в його житті було чимало. Адже у 90-ті, як і багато інших спортсменів того часу, Роман був частиною кримінального угруповання. Хлопець серйозно займався дзюдо та самбо та був не з лякливих. Але зрештою вирішив кинути такий спосіб життя. “Я зрозумів, що так більше не можна: або вб’ють, або сяду надовго. І на сьогодні з тих людей, що були зі мною, я один залишився живий”, – відверто ділиться Роман.
Бажання змінити життя штовхало Романа на пошуки Бога. Він ходив до храмів, ставив свічки, як умів молився. Проте жодні, зрозумілі для нього, релігійні ритуали не приносили полегшення. Натомість Романа почали атакувати думки: “Навіщо я живу? Все життя бути в криміналі, все життя ховатись, тікати, грішити. Чим старше я ставав, тим більше розумів, що врешті решт прийде смерть. І що буде далі? Це налякало мене! Життя прожите, а я нічого не досяг. Лякало те, що попереду вічність, а я дуже не хотів у пекло”.
На той момент сини Романа відвідували євангельську церкву та вдома розповідали батькові про Христа. Той, на диво, з щирістю прийняв Благу Звістку. Зернятка віри були посіяні та проростати не поспішали. Минуло ще кілька років, перш ніж Роман таки підкорився Богові. “Господь до мене стукався довго, – згадує Роман, – і мабуть, треба було Господу поставити мене на місце”.
Одного разу, після свята, на якому Роман багато випив, вночі його охопив неймовірний жах. Він почув голос, який наказав йому відчинити вікно та вистрибнути. Роману здавалося, що він втрачає глузд: “Я по життю ніколи нічого не боявся, а тут такий страх напав. Протягом 22-х днів кошмари, такі жахи, я вночі спати не міг. Диявол рвав мене, я боявся залишатися в приміщенні, доходило до божевілля”.
Шукаючи порятунку, Роман зустрівся з сином та попросив його помолитись. І коли син запросив батька до церкви, той погодився. Те, що там відбулося, Роман досі згадує зі сльозами: “У ці дві години служіння я зовсім нічого не розумів. Але коли пастор закликав до покаяння, я вийшов, ноги наче самі мене несли. Вже відчай у мене такий був, що або смерть, або хай щось станеться вже зі мною. Я почав повторювати молитву каяття, я плакав, навіть не плакав – ридав. Я нічого не чув, але розумів, що це вся чорнота з мене виходить”. Того дня Роман остаточно вирішив змінити своє життя та просив Бога про допомогу. А вночі, вперше за багато днів, спокійно спав без кошмарів.
Роман працював тренером та шукав відповіді від Бога, що йому робити далі. Він прагнув змін і був готовий піти з роботи, якомога далі від старих приятелів і від гріха. Але почув від Господа – ні, ти прославлятимеш Мене у тому місці. Так і сталося. Зараз Роман намагається проповідувати всюди, де знаходиться. Він з вдячністю говорить про те, що зробив для нього Бог: “Я був жорсткий, несправедливий, цинічний, дуже категоричний, для мене існувало тільки чорне та біле. Але Господь торкнувся мого серця. У мене з’явився сенс жити. Я вже зрозумів, де я буду після смерті. Раніше мене думки про смерть жахали, бо я був впевнений, що на мене чекає тільки пекло. А тепер у мене нове життя, нові знайомі, нові друзі. Я дякую Господу, що Він дав мені розуму та очистив моє серце”.
З початком повномасштабного вторгнення Роман пішов воювати, але після серйозного поранення був демобілізований за станом здоров’я. Проте зараз він їздить на передову служити військовим як капелан і продовжує роботу тренера. “Той негативний досвід, який був у моєму житті, Бог повернув так, що я навіть проповідую тим людям, з якими раніше грішив. Дякую Господу за спасіння, і в першу чергу за те, що у вічності я буду з Ним”.
#ШЛЯХДОБОГА – новий спільний проєкт ГО “Ми можемо!” та каналу #TBNUA. Він розповідає історії людей, які на своєму життєвому шляху зіткнулись з непереборними обставинами, складними викликами долі та зрештою знайшли єдиний вихід у вірі в Бога.