Лише 10% подружніх пар в Україні погоджуються, що в них щасливий шлюб. 40% зізнаються, що стосунки в них не дуже хороші. 50% подружніх пар розлучаються. Висновок невтішний, лише одне подружжя з десяти почувається задоволеним у шлюбі. Чи можна змінити цю сумну статистику?
Канал TBN UA, який є медійним проєктом ГО “Ми можемо!”, створив низку відео на тему стосунків між чоловіком і жінкою. Кожен епізод покликаний донести глядачеві важливі та абсолютно практичні поради щодо зміцнення стосунків у шлюбі.
Експертом спецпроєкту виступив досвідчений сімейний консультант і керівник комітету сімейного служіння ВСЦ ЄХБ Станіслав Ґрунтковський. Кожне його послання – просте, актуальне, живе та дещо контроверсійне. Він заявляє, що шлюб створено не для щастя. Тоді у чому ж його мета? Відповідь дивує й підбадьорює водночас.
На думку Станіслава Ґрунтковського існують три істини, які є ключовими для подружнього життя. І саме вони можуть врятувати шлюб і вивести стосунки на інший рівень.
Істина перша. Бог задумав шлюб не як союз двох, а як союз двох з Творцем. Найсвятіше, що може відбуватися у житті чоловіка та дружини, відбувається навіть не між ними, а між кожним окремо взятим та їхнім Творцем. Від початку Він захотів, щоб чоловік віддавав своїй дружині більше, ніж отримує натомість. У листі Святого Апостола Павла до церкви в Ефесі сповнений Святого Духа автор звертається до чоловіків і закликає їх любити свою дружину, як Христос полюбив Церкву. Виникає запитання, чи може Церква віддати Христові таку ж любов? Чи може Церква виявити той рівень самопожертви, вірності, любові, неймовірної жертовності, який виявив Христос задля того, щоби врятувати Церкву? Відповідь очевидна. Як би сильно ми не любили Творця, це лише відлуння тієї любові, яку Він має до нас.
Тож, заклик до чоловіка “любити свою дружину як Христос Церкву” означає – дарувати їй більше, ніж він отримує навзаєм. Але що відбувається з внутрішньою “батарейкою” чоловіка, коли він віддає більше, отримує менше, знову віддає більше, отримує знову менше? Якщо ця система замкнена, якщо в ній всередині тільки двоє, одного разу такий чоловік переживе банкрутство. Одного дня він чесно скаже: я вже не можу її любити, не можу нею цікавитись, турбуватися про неї, тому що вона не відповідає тим самим. Ось чому потрібен подружжю Творець, особисте спілкування з Ним чоловіка й жінки.
Адже так само і дружина покликана віддавати чоловікові більше, ніж отримує. У тому самому листі Апостола Павла до Ефесян є заклик до дружин про те, що вони мають коритися своєму чоловіку, як церква кориться Христу. Якби ж там було написано коритися чоловіку інтелігентному, романтичному, заможному! Але ж ні. Заклик досить простий – коритися тому, якого ти маєш поважати навіть тоді, коли він за людськими мірками на це не заслуговує. Це й означає – віддавати чоловікові більше, ніж він зараз може дати тобі на заміну.
Істина друга. Шлюб існує не для того, щоб робити нас щасливими, а щоб зробити нас кращими. Якщо ми глибоко переконані у тому, що шлюб – це про мене й моє щастя, то імовірно всю надію на своє щастя ми покладемо на ту людину, яка має прийти та зробити нас щасливими. Тоді ми сфокусовані виключно на своїх потребах і недоліках тієї людини. Одного разу вона точно не зможе давати партнеру стільки, скільки, на його чи її думку, потрібно для щастя. Але насправді Бог задумав шлюб як місце, де з нами мають відбуватися глибокі зміни. Місце, де ми стаємо кращими в смиренні, терпінні, лагідності, в умінні визнавати свою провину та пробачати, у щоденній турботі та жертовності. Тільки тоді, коли ми стаємо кращими, ми стаємо щасливими.
Істина третя. Відмінності, які є між чоловіком і дружиною, це не прокляття, а частина Божого дизайну. Бог вирішив, що ці двоє не просто будуть поруч в якійсь спільній місії чи важливій справі, а стануть одним цілим. Він задумав цю різність не для того, щоб нас дратувати, а щоб доповнювати один одного. Доповнювати – це означає святкувати відмінності. Це означає часом чоловіку чи дружині потрібно відійти у бік і дозволити дарам і здібностям свого партнера проявитися в повноті. Тож насправді ми покликані переймати чесноти одне в одного.
Кажуть, давати поради щодо чужих стосунків – справа невдячна й марна. Певною мірою так і є. Бо ніхто не зможе до кінця зрозуміти, що коїться в голові та серці іншої людини. Проте існують речі поза межами субʼєктивної думки. Вони називаються істинними. Спиратися на них може кожен, попри стать, вік, соціальний статус, досягнення та уподобання. Це базові речі, які досі тримають людство в обіймах любові.