“Справа № 7879 за звинуваченням Кривицького Віталія Францевича, мешканця міста Одеса та священнослужителя. За статтею 58/10 обвинувачується у діях проти радянської влади, агітуючи інших громадян ходити до церкви. Вирок – розстріл”… Саме така доля чекала б на нашого героя, якби він був римо-католицьким священником за радянських часів, зокрема у «сталінську епоху». Про це свідчать тисячі історій закатованих, розчавлених КДБ католиків – від простих вірян до служителів вищого чину.
Проте й в сучасній Україні єпископ Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви Віталій Кривицький стикнувся з потворним обличчям терористичної росії, яка є духовним нащадком радянщини з усіма її богоборницькими явищами – переслідування та знищення християн.
З моменту повномасштабного вторгнення ім’я Віталія Кривицького опинилося у так званих ліквідаційних списках російських спецслужб. Єпископу пропонували й персональну охорону, і виїзд за кордон, щоб урятуватися. Проте він, не вагаючись, обрав єдине, можливе для себе, рішення.
“Я розумію, що я на своєму місці, – як на певному блокпосту”, – говорить отець Віталій, – “Адже завдання священника – окормити людей Божим Словом і таїнствами. Це перша причина, чому він має залишатися на своєму місці”. Тож він залишається служити пастві, своїм прикладом надихаючи священників інших католицьких громад.
Історія єпископа Віталія Кривицького – це шлях віри, який проторений тисячами загиблих під час гонінь католиків. І ця історія продовжується писатися на сторінках сучасної України. “Сьогодні ми достеменно знаємо, що означає, коли миру немає, коли війна прийшла на твоє подвір’я. Це стало потужним екзаменом єдності Церкви. Тож, у часи випробувань ми маємо здійснити перехід на новий рівень віри”, – підкреслив в інтерв’ю отець Віталій.
ГО “Ми можемо!” у співпраці з каналом TBN UA продовжує розповідати історії героїв віри – християн різних конфесій, які присвятили своє життя служінню Богу. Дивіться новий авторський проєкт “ВІРНІ”, та нехай ця історія надихає нашу віру!